Інтеграли Гауса

Матеріал з testwiki
Версія від 14:09, 14 липня 2021, створена imported>Огірко
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Примітка версії для друку

Ми можемо проінтегрувати кривину Ґауса по всьому об'єму n-вимірного многовида:

(1)Im=K[m]gdu1du2dun

Назвемо одержану величину інтегралом Ґауса.

Варіація інтеграла Ґауса

Нехай ми маємо замкнутий обмежений многовид, подібний до сфери чи тору. Варіація інтеграла Ґауса дається такою формулою (доведення буде нижче):

(2)δIm=12Gij[m]δgijgdu1du2dun

де тензор Gij[m] у випадку гіперповерхні визначається наступною формулою (піднімемо один з індексів, щоб формула краще виглядала):

(3)Gj[m]i=(1)m+1m!gjp1p2pmis1s2smbs1p1bs2p2bsmpm

В цій формулі використовується тензор метричної матрьошки gj1jmi1im (дивіться статтю Одиничний антисиметричний тензор), і тензор повної кривини гіперповерхні bij.

Очевидно, формула (3) задає цілу серію тензорів другого рангу. Назвемо ці тензори тензорами Ейнштейна m-го степеня, оскільки, як легко можна обчислити, тензор другого степеня збігається з класичним тензором Ейнштейна:

(4)Gj[2]i=12gjrsipqbprbqs=14gjrsipqRpqrs=Rji12Rδji

Замітимо, що при m=n тензор метричної матрьошки в формулі (3) дорівнюватиме нулю, оскільки в кожній з двох антисиметричних груп індексів індекси будуть повторюватися. Тому тензор Ейнштейна буде нульовим, а отже і варіація інтеграла Ґауса (формула 2). Це означає, що в цьому випадку інтеграл Ґауса є топологічним інваріантом.

Обчислення варіації інтеграла Ґауса для випадку гіперповерхні

В наступних інтегралах цього пункту, для спрощення запису, ми не будемо писати добутків диференціалів координат du1du2dun. Маємо:

(5)δIm=δ(K[m]g)=(δK[m])g+K[m]δg

Займемся першим доданком формули (5). Кривина Ґауса обчислюється за формулою:

(6)K[m]=(1)mm!gp1p2pms1s2smbs1p1bsmpm

Компоненти тензора метричної матрьошки дорівнюють або нулю, або одиниці, або мінус одиниці, а отже цей тензор можна винести за знак варіації як константу. Також, враховуючи симетричність тензора метричної матрьошки щодо перестановки «вертикальних пар» індексів {skpk}, одержуємо таку формулу для варіації кривини Ґауса:

(7)δK[m]=m(1)mm!gjp2pmis2sm(δbij)bs2p2bsmpm=Gj[m1]iδbij

Знайдемо тепер варіацію тензора повної кривини гіперповерхні.

(8)δbij=δ(gjsbsi)=bsiδgjs+gjsδbsi

Підставляючи (8) в (7), знаходимо:

(9)δK[m]=Rij[m]δgij+G[m1]ijδbij

де введено позначення тензора Річчі m-го степеня:

(10)Rj[m]i=(1)m(m1)!gjp2pms1s2smbs1ibs2p2bsmpm

(аналогічно до тензора Ейнштейна, тензор Річчі другого степеня збігається з класичним тензором Річчі)

Далі, тензор повної кривини гіперповерхні дорівнює скалярному добутку вектора нормалі 𝐧 до гіперповерхні і другої похідної радіус-вектора 𝐫ij:

(11)bij=(𝐧𝐫ij)

Знаходимо варіацію:

(12)δbij=(δ𝐧𝐫ij)+(𝐧δ𝐫ij)

Варіація одиничного вектора нормалі ортогональна до самого вектора нормалі:

(13)(δ𝐧𝐧)=0

а тому лежить в дотичній до многовида гіперплощині, і її можна розкласти за базисними векторами гіперповерхні:

(14)δ𝐧=αi𝐫i

де αi — деякі, поки що невідомі коефіцієнти розкладу. Оскільки вектор нормалі завжди ортогональний до базисних векторів:

(15)(𝐧𝐫j)=0

то маємо також:

(16)δ(𝐧𝐫j)=(δ𝐧𝐫j)+(𝐧δ𝐫j)=αigij+(𝐧δ𝐫j)=0

Із (14) ш (16) маємо:

(17)δ𝐧=gij(𝐧δ𝐫j)𝐫i

Підставимо тепер (17) в (12). Знаходимо:

(18)δbij=gsp(𝐧δ𝐫s)(𝐫p𝐫ij)+(𝐧δ𝐫ij)=Γijs(𝐧δ𝐫s)+(𝐧δ𝐫ij)

Тепер ми готові обчислювати перший інтеграл формули (5). Підставляючи вирази (9) і (18), знаходимо:

(19)(δK[m])g=Rij[m]δgijg+G[m1]ij((𝐧δ𝐫ij)Γijs(𝐧δ𝐫s))g

Другий інтеграл в правій частині формули (19) розбивається на два, із них перший інтеграл ми можемо проінтегрувати частинами:

(20)(gG[m1]ij𝐧ujδ𝐫i)=uj(gG[m1]ij(𝐧δ𝐫i))du1du2dun(uj(gG[m1]ij𝐧)δ𝐫i)

Перший інтеграл за формулою Остроградського-Ґауса перетворюється в інтеграл по межі області інтегрування:

(21)G[m1]ij(𝐧δ𝐫i)dSj

яка у випадку замкнутого многовида вироджується в точку (і відповідно цей інтеграл стає рівним нулю). Але ми можемо також розглядати і інтеграл Ґауса по частині многовиду, в цьому випадку інтеграл (21) треба залишити.

Другий інтеграл в правій частині формули (20) розбивається на два інтеграла:

(22)uj(gG[m1]ij)(𝐧δ𝐫i)+gG[m1]ij(𝐧jδ𝐫i)

Збираючи формули (20-22) в (19), одержуємо:

(23)(δK[m])g=Rij[m]δgijg+G[m1]ij(𝐧δ𝐫i)dSj
(1guj(gG[m1]ij)+ΓsjiG[m1]sj)(𝐧δ𝐫i)ggG[m1]ij(𝐧jδ𝐫i)

Розберемося з третім інтегралом в правій частині формули (23). Вираз у дужках цього інтеграла дорівнює дивергенції тензора Ейнштейна:

(24)1guj(gG[m1]ij)+ΓsjiG[m1]sj=jG[m1]ij+ΓsjiG[m1]sj+ΓsjjG[m1]is=jG[m1]ij

Але, як легко показати (використовуючи рівняння Петерсона-Кодацці), дивергенція тензора Ейнштейна тотожно дорівнює нулю.

В останньому інтегралі формули (24) похідні вектора нормалі до гіперповерхні дорівнюють:

(25)𝐧j=bjs𝐫s

Отже формула (23) стає простішою:

(26)(δK[m])g=Rij[m]δgijg+G[m1]ij(𝐧δ𝐫i)dSj+gG[m1]ijbjs(𝐫sδ𝐫i)

Часткова згортка тензора Ейнштейна з тензором повної кривини дає тензор Річчі:

(27)G[m1]ijbjs=R[m]is

і внаслідок симетрії тензора Річчі маємо:

(28)R[m]ij(𝐫iδ𝐫j)=12R[m]ij((𝐫iδ𝐫j)+(δ𝐫i𝐫j))=12R[m]ijδgij=12Rij[m]δgij

Щодо останнього перетворення формули (28), дивіться статтю Прості обчислення диференціальної геометрії. Отже формула (26) ще раз спрощується:

(29)(δK[m])g=12Rij[m]δgijg+G[m1]ij(𝐧δ𝐫i)dSj

підставимо одержаний вираз в (5), також обчисливши варіацію кореня з визначника:

(30)δg=12ggijδgij

В результаті одержуємо такий вираз для варіації інтеграла Ґауса:

(31)δIm=12(Rij[m]K[m]gij)gδgij+G[m1]ij(𝐧δ𝐫i)dSj

Для одержання формули (2) лишається тільки скористатися основним зв'язком між тензорами Ейнштейна та Річчі:

(32)Gij[m]=Rij[m]K[m]gij

Обчислення варіації інтеграла Ґауса для випадку парного степеня

Якщо степінь кривини Ґауса парний, то як кривина Ґауса так і тензор Ейнштейна виражаються через тензор Рімана, і ми можемо робити всі обчислення, користуючись тільки внутрішньою геометрією.

Як і раніше, варіація інтеграла Ґауса розкладається на два інтеграла:

(33)δI2m=(δK[2m])gdu1dun12K[2m]gijδgijgdu1dun=J1+J2

Обчислимо спочатку перший інтеграл, що стоїть в правій частині рівності (33). Кривина Ґауса обчислюється за формулою:

(34)K[2m]=12m(2m)!gk1l1kmlmi1j1imjmRi1j1k1l1Rimjmkmlm

Оскільки коефіцієнти тензора метричної матрьошки є постійними числами, і «вертикальні пари» індексів тензора метричної матрьошки можна переставляти, то варіація кривини Ґауса (34) дорівнює:

(35)δK[2m]=K[2m]RijklδRijkl=cklijδRijkl

де тензор cklij знаходиться за такою формулою (кількість множників на одиницю менша ніж у формулі (34)):

(36)cklij=m2m(2m)!gklk2l2kmlmiji2j2imjmRi2j2k2l2Rimjmkmlm

Нам треба обчислити інтеграл:

(37)J1=(δK[2m])dτ=cklij(δRijkl)dτ

Підінтегральний вираз можна розбити на два доданки таким чином:

(38)cklijδRijkl=cklijδ(glsRsijk)=cklijglsδRsijk+cklijRsijkδgls=
=csijkδRijks+ck1ii1j1Rji1j1k1δgij

Останній доданок можна виразити через тензор Річчі 2m-того степеня:

(39)ck1ii1j1Ri1j1k1j=1212m(2m1)!gk1ik2l2kmlmi1j1i2j2imjmRi1j1k1jRi2j2k2l2Rimjmkmlm=12Ri[2m]j

Підставимо формули (37-39) в (33), маємо:

(40)δI2m=J1+J2=(csijkδRijks+12Rij[2m]δgij12K[2m]gijδgij)dτ
=csijkδRijksdτ+12Gij[2m]δgijdτ

Ми знову маємо два інтеграла. Покажемо, що перший з них перетворюється в інтеграл по межі області інтегрування інтеграла Ґауса (а тому дорівнює нулю, якщо інтеграл Ґауса береться по всьому об'єму замкненого многовида).

Ці обчислення доволі складні, тому для зручності допоміжні обчислення винесено в окрему статтю. Скористаємося результатом цих обчислень:

(41)=ΩcsijkδRijksdτ=SwsijkδΓijsnkdSΩ(kwsijk)δΓijsdτ

де позначено:

(42)wsijk=csikjcsijk=2csijk

(останнє перетворення записано з огляду на антисиметрію тензора csijk по останній парі індексів)

Можна легко показати (аналогічно тому, як це було зроблено для тензора Ейнштейна), що дивергенція тензора csijk, а отже і wsijk дорівнює нулю.

Дійсно, беручи дивергенцію від формули (36) наприклад за індексом j (тобто jcklij), одержуємо доданки виду:

(43)m2m(2m)!gklk2l2kmlmiji2j2imjm(jRi2j2k2l2)Rimjmkmlm

Якщо розглянути в формулі (43) три індекси j,i2,j2 то можна помітити, що тензор метричної матрьошки не змінюється при їх циклічній перестановці. Оскільки при додаванні за цими індексами зустрічаються усі три циклічні перестановки, то внаслідок диференціальної тотожності Біанкі сума буде дорівнювати нулю.

Остаточно маємо для варіації інтеграла Ґауса по деякій області Ω многовиду:

(44)δΩK[2m]dτ=12ΩGij[2m]δgijdτ2ScsijkδΓijsdτ

Посилання