Прості обчислення диференціальної геометрії: відмінності між версіями

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
imported>Renvoy
м Cat-a-lot: Removing from Category:Математика за допомогою Cat-a-lot
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 00:34, 29 січня 2022

Шаблон:Примітка версії для друку

Наведені нижче формули просто виводяться, і їх треба мати під рукою при виконанні складних обчислень диференціальної геометрії.

Формули

Добуток метричного тензора на обернену матрицю є одиничною матрицею δji:

(1)gikgkj=δij

Згортка метричного тензора дорівнює числу n — розмірності многовида.

(2)gijgij=n

У чотирьох нижченаведених формулах δ означає варіацію. Замість δ в ці формули можна підставити також частинну похідну s по будь-якій координаті.

(3)δgij=gikgjpδgkp
(4)δgij=gikgjpδgkp
(5)δg=ggijδgij=ggijδgij
(6)δg=12ggijδgij=12ggijδgij

Згортка символів Крістофеля.

(7)Γsis=1gig=ilng
(8)gksΓksi=1gs(ggsi)

Дивергенція вектора ai.

(9)iai=1gi(gai)

Лапласіан скалярного поля.

(10)2ϕ=1gi(ggijjϕ)

Вектори повної кривини.

(11)𝐛ij=i𝐫j=j𝐫i=ij𝐫

Середня кривина многовида.

(12)gij𝐛ij=i𝐫i=2𝐫

Обчислення (доведення формул)

Формула (1) є просто означенням оберненої матриці (якою є метричний тензор з верхніми індексами, див. Диференціальна геометрія).
Формула (2) є слід одиничної матриці, тобто сума n одиниць, що стоять на головній діагоналі одиничної матриці.

Формули (3) і (4) виводимо, взявши варіацію (або похідну) від формули (1):

(3a)δ(gikgkj)=gikδgkj+gkjδgik=0

Домножуючи цю рівність на gjp і користуючись формулою (1), маємо:

(3b)gjpgikδgkj+gjpgkjδgik=gjpgikδgkj+δgip=0

звідки одержимо формулу, тотожну формулі (3) після заміни позначень індексів:

(3c)δgip=gikgjpδgkj

Для одержання формули (4), домножуємо (3а) на gpi, обчислення аналогічні тільки що зробленим.

Для обґрунтування формули (5) зауважимо, що визначник g є функцією від n2 (незалежних) елементів матриці gij (i,j=1,...n). Частинна похідна визначника по одному з елементів gij матриці дорівнює алгебраїчному доповненню цього елемента Aij в матриці, який у свою чергу дорівнює добутку визначника матриці на відповідний елемент оберненої матриці: Aij=ggij. Отже маємо першу частину формули (5):

(5a)δg=ggijδgij=Aijδgij=ggijδgij

Якщо сюди підставити δgij із формули (3), одержимо другу частину формули (5):

(5b)δg=ggijgikgjpδgkp=ggkpδgkp=ggijδgij

Формула (6) одержується легко з попередньої, як похідна складеної функції:

(6a)δg=12gδg=12ggijδgij

Перейдемо до згортки символів Крістофеля. У формулі (7) виразимо символ Крістофеля через похідні метричного тензора:

(7a)Γsis=gskΓsi,k=12gsk(sgki+igskkgsi)

Оскільки тензор gsk симетричний, то при згортці з ним перший та третій доданок дадуть однакові величин, але протилежні за знаком — і тому взаємно знищаться. Залишається тільки середній доданок, до якого можна застосувати формулу (5):

(7b)Γsis=12gskigsk=12gig=1gig=ilng

У формулі (8) також виражаємо символ Крістофеля через похідні метричного тензора:

(8a)gksΓksi=gksgijΓks,j=12gksgij(kgsj+sgkjjgks)

До перших двох доданків після розкриття дужок застосуємо формулу (4), яку в даному разі читаємо в зворотний бік, а до третього доданка застосуємо формулу (6):

(8b)gksΓksi=12(kgkisgsi2gijjgg)=1g(gsgsi+gsisg)=1gs(ggsi)

При виводі формули (9) користуємося формулою (7):

(9a)iai=iai+Γisias=iai+1g(sg)as=1gi(gai)

Формула (10) одержується з попередньої, якщо підставити ai=gijjϕ=gijjϕ:

(11a)2ϕ=i(gijjϕ)=1gi(ggijjϕ)

Формула (11) слідує з означення:

𝐫i=i𝐫=i𝐫
𝐫ij=ij𝐫=Γijk𝐫k+𝐛ij
(11a)𝐛ij=i𝐫jΓijs𝐫s=i𝐫j=ij𝐫

Формула (12) одежується згорткою попередньої формули:

(12a)gij𝐛ij=i(gij𝐫j)=i𝐫i
(12b)gij𝐛ij=(gijij)𝐫=2𝐫