Перегляд вихідного коду сторінки Залізобетонні конструкції/Основи розрахунку залізобетонних конструкцій

== Методи розрахунку [[Залізобетонні конструкції|залізобетонних конструкцій]] ==
=== Метод розрахунку за допустимими напруженнями ===
При розрахунках таким методом, міцність конструкції або її елементів вважатиметься забезпеченою, якщо максимальне напруження <br />
<big>'''σ'''</big><math>_{max}</math> не перевищує допустимого <big>'''<nowiki>[σ]</nowiki>'''</big>.

Допустимі напруження є деякою частиною небезпечних (граничних) напружень. Для пластичних матеріалів такими напруженнями є межа текучості, для крихких матеріалів - це межа міцності, при якій матеріал руйнується. 
''Коефіцієнт запасу'', відносно границі текучості, використовують в межах від 1,2 до 2,5; коефіцієнт запасу відносно межі міцності - приблизно 3-5 (іноді й більше, як для природних і штучних каменів може лежати в межах 10-30). В залежності від якості матеріалів та уточненнями теорії розрахунку, значення допустимих напружень підвищуються.<br />
Виконується розрахунок на '''''сполучення навантажень''''', які відповідають нормальним експлуатаційним умовам.
# '''Основні сполучення''' – такі навантаження на конструкцію, опір яких дає саме призначення конструкції. Прикладом такого сполучення є сполучення постійного та корисного навантаження. Для деяких конструкцій, наприклад, покриття чи перекриття, до цих навантажень додають атмосферне снігове навантаження. 
# '''Додаткові сполучення''' – сполучення основних навантажень з додатковими - такими, що діють відносно рідко, і їхнє сприйняття у призначення споруди не входить(наприклад, ураганний вітер). В деяких випадках додатковим навантаженням можуть бути монтажні крани, які діють рідко тільки під час монтажу. 
# '''Особливі сполучення''' – сполучення основних і додаткових навантажень з ''дуже рідко діючими особливими впливами'' (частіше аварійними), такими як сейсмічні навантаження. 
За допомогою коефіцієнтів, допустимі напруження обмежувалися в бетоні та арматурі до 45-50% від дійсних опорів.

=== Метод розрахунку за руйнівними зусиллями ===
За допомогою коефіцієнту запасу міцності, обмежуються руйнівні зусилля. 
Суть методу: зусилля, що виникають під час експлуатації, не повинні перевищувати частки від ділення руйнувального зусилля на узагальнений коефіцієнт запасу, який враховує можливе відхилення в міцності матеріалів, значеннях навантажень, а також умови роботи конструкцій та матеріалі.


=== Метод розрахунку за граничними станами ===
Розрахунок бетонних чи залізобетонних конструкцій треба виконувати за граничними станами, відповідно до п.2.2 ДБН В.2.6-98:2009.
Існує 2 групи граничних станів, і кожна з них включає в себе різні види розрахунків для різних конструкцій.
==== Перша група граничних станів ====
Виконують розрахунки '''''міцності''''', '''''стійкості''''' та '''''витривалості'''''.


==== Друга група граничних станів ====